Рубрики
МЕНЮ
Сергій Кречмаровський
Ернест Гемінґвей прославився не лише своїми книжками, а й історіями, пов'язаними з алкоголем. Одна з найнезвичайніших сталася в Гавані в 1930-х роках і отримала назву "Carburetion".

Коньяк. Ілюстративне фото: Irenna_____ / Pixabay
Її наводить Філіп Грін у книзі "To Have and Have Another: A Hemingway Cocktail Companion" ("Мати і мати ще: коктейльний супутник Гемінґвея"). За словами автора, Гемінґвей дізнався про незвичайний спосіб вживання коньяку від Гранта Мейсона, керівника Pan American Airways. Мейсон назвав метод "Carburetion" за аналогією до принципу роботи автомобільного карбюратора.
Суть полягала в незвичній послідовності: людина набирала коньяк у рот, потім видихала, ковтала напій і швидко вдихала. Мейсон стверджував, що завдяки цьому алкоголь нібито швидше потрапляв у кров. Це було його пояснення методу, а не встановлений медичний факт.
Гемінґвей та його приятелі настільки захопилися експериментом, що вирішили познайомити з ним мешканців передмістя Гавани Хайманітас. За описом Гріна, письменник і Мейсон вирушили вулицями з ящиками коньяку і почали пригощати місцевих жителів, одночасно демонструючи їм новий спосіб пиття.
Історія тривала два дні та частину третього. За цей час, згідно з книгою Гріна, було роздано близько трьох десятків ящиків коньяку. Мейсон у результаті отримав серед місцевих жителів прізвисько "грінго, який винайшов карбінасьйон".
При цьому "Carburetion" не був окремим коктейлем чи рецептом. Це саме незвичайний спосіб вживання коньяку, який Гемінґвей та його компанія перетворили на своєрідну розвагу.
Сьогодні цю історію краще сприймати як літературно-історичний курйоз. Сам метод не слід розглядати як безпечний спосіб вживання алкоголю. Але епізод добре показує атмосферу життя Гемінґвея в Гавані, де письменник нерідко перетворював звичайну зустріч із друзями на пригоду, гідну окремої історії.
Нагадаємо, раніше портал "Коментарі" писав, що ховається за дивною назвою коктейлю "Смерть після полудня".