"Я повертаюся": історія створення легендарного годинника Reverso від Jaeger-LeCoultre

У 1930 році під час мандрівки Індією швейцарський підприємець Сезар де Трей відвідав матч із поло за участю британських офіцерів. Після гри військові звернулися до нього з проблемою: динамічний і жорсткий спорт часто призводив до пошкодження крихкого скла та циферблатів їхніх наручних годинників через випадкові удари ключкою чи м’ячем. Повернувшись до Європи, де Трей вирішив знайти технічне рішення для захисту аксесуарів у суворих умовах гри.

Годинник Jaeger-LeCoultre Reverso з поворотним корпусом / Фото: Clyde94, Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)

Винахід поворотного корпусу

Швейцарець об’єднав зусилля з годинникарем Жаком-Давідом ЛеКультром, а розробку захисного механізму доручили французькому дизайнеру та конструктору Рене-Альфреду Шаво.

Уже 4 березня 1931 року Шаво подав заявку до Паризького патентного бюро на оригінальну конструкцію: прямокутний корпус, який міг висуватися та повністю перевертатися прямо на зап’ясті. Під час матчу циферблат ховався всередину, а назовні виходила металева задня стінка, яка брала всі потенційні удари на себе.

Від елегантності ар-деко до світової класики

У листопаді 1931 року була зареєстрована офіційна назва новинки — Reverso, що з латини перекладається як "я повертаюся". Дизайн корпусу з характерними горизонтальними лініями (карнизами) і стриманою геометрією став зразком популярного на той час стилю ар-деко.

Годинник Jaeger-LeCoultre Reverso Day-Date / Фото: EMore98, Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)

Згодом модель Reverso вийшла далеко за межі спортивних майданчиків, перетворившись на розкішний аксесуар для аристократів і поціновувачів годинникового мистецтва. Завдяки поєднанню інженерної винахідливості та вишуканого дизайну ця модель залишається культовою класикою компанії Jaeger-LeCoultre вже майже століття.

Нагадуємо: раніше портал "Коментарі" розповідав про годинник, який урятував життя в космосі.