Як розвиваються мережі зарядки електрокарів в Україні та чому ціни ЕЗС залишаються високими

Ціни на ЕЗС залишаються досить високими – що буде з розвитком мереж зарядки електрокарів в Україні

За останні 7 років Україна пережила справжній прорив у розвитку електромобільного транспорту. Кількість електрокарів на дорогах зросла у десятки— з 5,6 тис у 2018 році до майже 150 тис одиниць у 2025 році. Ці дані наводять Міністерство інфраструктури та асоціація "Укравтопром". Такий стрибок значною мірою став можливим завдяки податковим пільгам: з 2018 року було скасовано ПДВ на імпорт електромобілів, а раніше — мито у 10%.

За регіональними показниками лідером з динаміки зростання електромобілів за останній рік стала Волинська область, де приріст склав рекордні 88%. Значні темпи спостерігалися також в Івано-Франківській (78%), Кіровоградській (77%), Рівненській (81%) та Львівській (71%) областях. Водночас найнижчі темпи зростання зафіксовано в Херсонській (39%), Києві (41%) та Донецькій (40%) областях. Повільне зростання в столиці пояснюється вже високим рівнем насиченості парку електромобілів. Київ зберігає лідерство за абсолютною кількістю зареєстрованих електрокарів — понад 21,8 тис одиниць. За ним ідуть Львівська область з понад 17 тис та Дніпропетровська з майже 12,6 тис електромобілів.

Однак попри зростання попиту, однією з головних причин, чому українці досі сумніваються у виборі на користь електромобіля, залишається відсутність або недостатність зарядної інфраструктури. Як зазначав власник Nissan Leaf Михайло Плужников, подорож між Києвом і Одесою на електрокарі — це виклик: "Авто доведеться заряджати 4-6 разів, витрачати час на пошук зарядних станцій, які ще й часто зайняті автомобілями з ДВЗ."

За останні роки ситуація лише частково покращилася. Інфраструктура справді зросла, але проблеми — збої у роботі додатків, технічні помилки, відсутність культури зарядки — залишилися. Також досі не вирішено проблему незаконного паркування на місцях для зарядки.

Хто формує ринок ЕЗС в Україні

Одним з найпомітніших гравців на ринку є мережа "Автоентерпрайз", яка за кілька років зросла з 1 417 до понад 3 000 зарядних станцій. Проте компанія не обійшлася без скандалів: депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Куницький просував інтереси компанії, зокрема рекламував її послуги та ініціював встановлення зарядної станції біля парламенту. Це викликало підозри у лобізмі та конфлікті інтересів.

Конкурентом є мережа "Тока", яка з 62 станцій у 2018 році виросла до понад 1100 станцій у 2025 році. "Тока" активно розвиває свою мережу, пропонуючи доступні зарядні рішення для малого бізнесу і приватних користувачів, а також встановлюючи станції в житлових районах.

А от компанія YASNO E-mobility, підрозділ ДТЕК, має близько 1500 швидкісних зарядних станцій, які розміщені переважно у Києві, ключових трасах та інших великих містах.

Одним із популярних рішень для власників електрокарів у 2025 році також залишається Go To-U - інноваційна платформа для управління зарядними станціями електромобілів, яка має розгалужену мережу зі 1700 точок. Go To-U орієнтується на інтеграцію зарядної інфраструктури з екосистемою "розумного дому" та відновлюваної енергії. Вона також активно встановлює станції у готелях, ресторанах та комерційних об'єктах.

"Інфраструктура в Україні, особливо швидкісних зарядок, однозначно покращилася. Це в першу чергу заслуга компанії ДТЕК", — зазначає Назар Шимоне-Давида з Go To-U. Він пояснює, що водіям потрібні зарядки від 50 кВт, які дозволяють поповнити запас ходу на 125-140 км за пів години. Ще потужніші зарядки — 120 кВт — додають 270 км за той же час.

На трасах Київ-Львів, Київ-Одеса, Київ-Полтава вже можна подорожувати з меншим стресом. Проте інфраструктура розвивається переважно за рахунок приватного бізнесу, без системної державної підтримки.

Культура зарядки та проблеми користувачів

Ринок зарядної інфраструктури в Україні формують приватні інвестори — це і плюс, і мінус. Плюс — у гнучкості розвитку. Мінус — у відсутності єдиних стандартів. Часто мережі використовують різні технічні рішення, що призводить до технічної несумісності.

"Культура зарядки — це коли водій може безперешкодно зарезервувати зарядну станцію, підключити авто з першої спроби і завершити зарядку без помилок у протоколі", — пояснює Ігор Ковальов з YASNO E-mobility. На жаль, такі ситуації — рідкість.

Причиною цього є хаотична побудова мереж, відсутність стандартизації, технічні збої та низька якість деяких пристроїв. Це підтверджують і численні відгуки користувачів у додатках для зарядки. Особливо гостро ці проблеми відчувають власники преміум-електрокарів: Tesla, Jaguar I-PACE, Audi e-tron тощо.

"Електромобіль "розповідає" зарядній станції, як саме хоче заряджатися. Якщо між ними немає діалогу, батарея може швидше вийти з ладу", — додає Ковальов.

Як самому встановити зарядну станцію

Встановити зарядну станцію в Україні може практично кожен. Це роблять не лише власники електромобілів у приватних будинках, а й підприємці, готелі, ресторани та власники парковок. Мета — заробити або привабити нових клієнтів.

Інвестор орендує ділянку, отримує доступ до електромережі (щонайменше 150 кВт), встановлює обладнання і підключається до платформи, наприклад Go To-U. За словами Шимоне-Давида, така станція окупається приблизно за 5 років. Платформа бере 20% з кожної транзакції та абонплату 100 євро на місяць.

Вартість зарядки залежить від місця та потужності. У ресторанах і готелях часто дозволяють заряджатися безкоштовно. У середньому плата становить від 13 до 17 грн за кВт. Для Nissan Leaf (24 кВт) це 310–400 грн, для Tesla (100 кВт) — від 1300 до 1700 грн.

Домашні зарядні станції коштують від 20 до 50 тис грн, додатково слід витратити до 10 тис грн на встановлення. Але така інвестиція окупається швидко: один кілометр на електромобілі обходиться в 70 - 90 копійок, тоді як на бензині — понад 4 грн.

Подорожі на електромобілях в Україні та ЄС

Попри покращення, далекі подорожі Україною все ще викликають певні труднощі. На основних напрямках утворюються черги, особливо у святкові дні. Проблема частково вирішується через бронювання, але ця опція доступна лише на платформі Go To-U, кількість станцій якої обмежена.

У ЄС ситуація кардинально інша. В Німеччині ще у 2020 році оголосили про план встановити зарядки на кожній АЗС. Швидкісні станції — це норма, а процес зарядки спрощено до мінімуму: не потрібно завантажувати додатки, достатньо лише підключити кабель.

Україна могла б скористатися досвідом європейських країн, але навіть обіцянки Tesla встановити масово свої Supercharger залишилися нереалізованими. Наразі їх кількість не перевищує 15 точок, які переважно розміщені на основних трасах та у Києві.

Високі ціни на зарядку, нестача станцій, відсутність бронювання та проблеми із стандартизацією — все це сповільнює електромобільну революцію. Проте ринок зростає, і все більше українців бачать у електрокарах не лише транспорт, а й економічну доцільність.

Чи зможе інфраструктура наздогнати попит — питання відкрите. Але саме від цього залежатиме, чи перетвориться електромобіль з привілею ентузіаста на масовий засіб пересування.